News:

×

Предупреждение

JUser: :_load: Не удалось загрузить пользователя с ID: 344

Чотири нововведення на користь інвестора. Що може змінитися з ухваленням законопроекту про приватизацію?

16.04.2018
Селіванова: В Україні понад три тисячі державних підприємств, утримання яких для держави й платників податків тягар

Приватизація в Україні – справа складна, не зовсім прозора й не завжди передбачувана. Принаймні так уважають фахівці, які зіштовхуються з приватизаційним законодавством і практикою його застосування. Зараз в Україні понад три тисячі державних підприємств, утримання яких для держави і платників податків – тягар. Проте Фонд державного майна систематично не виконує планів із приватизації об’єктів держвласності. Одна з причин – об’ємне, суперечливе і нетранспарентне приватизаційне законодавство.

9 листопада минулого року Верховна Рада нарешті ухвалила в першому читанні законопроект "Про приватизацію державного майна" (реєстраційний номер 7066), який кардинально змінює процедуру і спрощує правила гри. За словами спікера Верховної Ради Андрія Парубія, уже цього тижня депутати розпочинають розгляд законопроекту у другому читанні.

Замість семи законів залишиться один. Інвесторам буде простіше отримати інформацію про об’єкти, які підлягають приватизації, узяти участь у процедурі й приватизувати підприємство.

Чотири принципові зміни

Зрозуміла класифікація. Зараз усі об’єкти приватизації розділено на групи за низкою критеріїв: вартість і вид майна, сфера його використання, кількість співробітників тощо. За новими правилами залишиться лише дві групи: об’єкти великої і малої приватизації.

Порядок визначення, яке саме майно може бути віднесене до об’єктів великої приватизації, ще має затвердити Кабінет Міністрів України. Перелік визначає Фонд держмайна й затверджує уряд. Очевидно, у ФДМУ є пропозиції щодо таких об’єктів. Але сама процедура їх затвердження запрацює тільки після ухвалення закону.

Усе інше державне майно – це об’єкти малої приватизації.

Завдяки такому підходу інвестор дістає чітке уявлення, до якої групи належить об’єкт, який його цікавить, і в який спосіб його продаватимуть.

Спрощення приватизації. Замість великої кількості способів приватизації (в одному тільки базовому законі їх п’ять, ще кілька – у спеціальних законах) пропонують лише два: аукціон і викуп. Усі об’єкти малої приватизації будуть продавати виключно через інтернет-аукціони, а великої – через аукціон або викуп. Це робить процес приватизації прозорим і доступним для всіх охочих. А простота й прозорість процесу, як відомо, найбільш дієвий метод боротьби з корупцією.

Положення нового закону про приватизацію, безумовно, захищають від корупційної складової. У продажу через аукціон можна прописати умови під конкретного покупця, як це було у випадках із конкурсами.

Тому кожен, хто захоче взяти участь у приватизації, зможе вибрати для себе підхожий об’єкт і поборотися за нього на відкритому інтернет- або процедурному аукціоні.

Далі справа знову за Кабміном. Він має затвердити нормативні акти, що регулюють порядок:

  • проведення електронних аукціонів для продажу об’єктів малої приватизації;
  • відбору операторів електронних майданчиків і їхньої авторизації;
  • продаж об’єктів великої приватизації.

Створення інституту радників. У процесі приватизації з’являється нова постать – радники. Вони визначать інвестиційну привабливість підприємства й запропонують способи її підвищення, дадуть письмові рекомендації за стартовою ціною продажу і допоможуть знайти потенційних інвесторів. Радників будуть вибирати за конкурсом. Кабміну ще належить розробити положення про порядок проведення конкурсу та критерії відбору радників. Головні з них уже визначено законом: досвід радника у виконанні аналогічних завдань, компетентність (кваліфікація, знання та навички). Серед завдань радників можуть бути:

  • збір інформації та аналіз економічних, технічних і фінансових показників діяльності підприємства;
  • узгодження основних показників бухгалтерської звітності підприємства зі стандартами бухгалтерського обліку;
  • проведення аудиту;
  • надання письмових рекомендацій за стартовою ціною та готування інформаційного пакета щодо об’єкта приватизації та інші.

Приватизація без землі. Законодавець запропонував відмовитися від продажу об’єктів приватизації разом із земельною ділянкою. З одного боку, це спростить і прискорить приватизаційний процес. Раніше саме через подальше оформлення землі процес затягувався на місяці й іноді роки. З іншого боку, це закриє можливість придбання землі у власність, адже багато об’єктів приватизації приваблювало інвестора через земельну ділянку та її розташування.

Якщо законопроект буде ухвалено в цілому, це означає тектонічні зміни у сфері приватизації та позитивно вплине на інвестиційну привабливість України. Із таким твердженням не згодні багато інвесторів, фахівців у галузі приватизаційного законодавства, експертів ЄС, які високо оцінили зміни принципів приватизації в Україні.

Але диявол, як відомо, криється в деталях: подивимося, у якій редакції законопроект піде на розгляд після врахування інтересів усіх сторін і як саму процедуру опише Кабмін після ухвалення закону.

А ще далі тільки практика покаже, які недоліки є в закладеному механізмі. Але, як видно вже сьогодні, нові правила приватизації, закріплені законом, можуть створити всі умови для максимального залучення покупців і спрощення переходу до них права власності на державне й комунальне майно. Результат має бути позитивним. Якщо система ProZorro завдяки відкритості процедур публічних закупівель забезпечила економію мільярдів гривень, то така сама відкритість у приватизаційних процесах дасть можливість швидше й дорожче продавати об’єкти, що виставляють на приватизацію, знаходити ефективних власників і поповнювати державний і місцеві бюджети України.


Джерело статті: “http://gordonua.com/ukr/publications/chotiri-novovvedennja-na-korist-investora-shcho-mozhe-zminitisja-z-prijnjattjam-zakonoproektu-pro-privatizatsiju-226971.html”

ОЛЬГА ЛОКРИЦКАЯ

ОЛЬГА ЛОКРИЦКАЯ  -   журналист международник. Главный редактор сайта БЕСПРЕДЕЛУ.НЕТ. Родился 17 июня 1986 года в Москве. Образованние высшее - МГУ. Работала в Московских ведомостях и Зеркале Москвы. В 2014-м году ОЛЬГА ЛОКРИЦКАЯ стала основателем и главным редактором интернет-ресурса "БЕСПРЕДЕЛУ.НЕТ". Глава гражданского комитета по борьбе с коррупцией в высших ешелонах власти, советник президента на общественных началах

О проэкте

БЕСПРЕДЕЛУ НЕТ! На сегодняшний день информация доноситься до людей в различных формах и объемах – через телевизор, газеты, интернет, посредством рекламы на улицах, в метрополитене и так далее. Одному человеку усвоить абсолютно все невозможно, так как скорость появления новых данных с той или иной сферы просто фантастическая. Главное уметь выбрать важное и донести это людям. Мы создаем информацию для людей.